•
ніколи не займайтесь
«виховною роботою» в поганому гуморі;
•
чітко визначте, що Ви
хочете від дитини;
•
надайте дитині
самостійність, не контролюйте кожен її крок;
•
не підказуйте готового
рішення, а показуйте можливі шляхи до нього і розглядайте з дитиною її
правильні і неправильні, доцільні й недоцільні кроки до мети;
•
не проґавте момент, коли
досягнуто перших успіхів;
•
вкажіть дитині на допущену
помилку, щоб вона усвідомила її;
•
оцініть вчинок, а не
особистість;
•
дайте дитині відчути
(посміхніться, доторкніться), що співчуваєте їй, вірите в неї, незважаючи на
помилку;
•
вихователь повинен бути
твердим, але добрим.
Ви повинні знати:
•
з ким приятелює Ваша
дитина;
•
чи не пропускає занять у
школі:
•
в якому вигляді або стані
повертається додому.
Ви маєте відреагувати, коли:
•
у домі з'явилися чужі речі
(з'ясуйте, чиї вони);
•
у домі є запах паленої
трави або синтетичних речовин (це може свідчити про паління цигарок із
наркотичними речовинами);
•
у домі з'явились голки для
ін'єкцій, дрібні частинки рослин, чимось вимащені бинти, закопчений посуд (це
може свідчити про вживання наркотичних препаратів);
•
відбулася швидка зміна
зовнішнього вигляду та поведінки дітей: порушилась координація рухів, підвищилась
збудженість або в'ялість.
Не
дозволяйте дітям та підліткам:
•
ночувати у малознайомих для
Вас осіб;
•
знаходитися пізно ввечері
та вночі на вулиці, де вони можуть стати жертвою насильницьких дій дорослих;
•
носити чужий одяг;
•
зберігати чужі речі.